корсар

корса́р

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корсар — Пірат, морський грабіжник. Словник синонімів Караванського
  2. корсар — -а, ч. Морський розбійник, пірат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корсар — див. пірат Словник чужослів Павло Штепа
  4. корсар — КОРСА́Р, а, ч. 1. заст. Пірат, морський розбійник. На злото в трюмі – жде казна. Тебе, корсара, – зла тюрма (Ю. Яновський); Сервантеса, закутого в кайдани, корсари просто з палуби продали в рабство (О. Словник української мови у 20 томах
  5. корсар — корса́р (італ. corsaro, від corsa – біг, гонитва) морський розбійник, пірат. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корсар — ПІРА́Т (морський грабіжник), КОРСА́Р заст., ФЛІБУСТЬЄ́Р заст. — Прив'яжіть до ніг цьому розбійникові найважчий камінь! — грізно наказав цар Сулим, — і киньте його в море.. А корабель з піратами запаліть (Ю. Словник синонімів української мови
  7. корсар — Корса́р, -ра; -са́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. корсар — КОРСА́Р, а, ч., заст. Пірат. На злото в трюмі — жде казна. Тебе, корсара,— зла тюрма (Ю. Янов., V, 1959, 54); За гроші царівни Зори Вадим купив корабель, зібрав ватагу таких, як і сам, втікачів і став корсаром. Він нападав на галери царя Судима (Мокр., Острів.., 1961, 75). Словник української мови в 11 томах