1. Словник української мови у 20 томах

кортизон

КОРТИЗО́Н, у, ч.

1. фізл. Один із гормонів кори надниркових залоз.

Кортизон – це ключовий гормон стресу (з навч. літ.).

2. фарм. Лікувальний препарат, який використовують як замінник такого гормону.

Тепер кортизон одержують синтетично й широко застосовують у лікувальній практиці (з наук. літ.);

Срібний призер Олімпіади розповів, що використовував заборонені препарати еритропоетин і кортизон протягом майже всієї кар'єри (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортизон — кортизо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кортизон — -у, ч. Один із гормонів кори надниркових залоз. || Препарат, що використовується в лікувальній практиці як замінник таких гормонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кортизон — кортизо́н [від лат. cortex (corticis) – кора] гормон кори надниркових залоз. У медицині застосовують оцтовокислий ефір К. (одержують синтетично) як протиревматичний засіб, а також при інфекційному та псоріатичному артритах, бронхіальній астмі, гострому лейкозі тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кортизон — КОРТИЗО́Н, у, ч. Один із гормонів кори надниркових залоз; // Препарат, що використовується в лікувальній практиці як замінник таких гормонів. Тепер кортизон одержують синтетично й широко застосовують у лікувальній практиці (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах