1. Словник української мови у 20 томах

корівонька

КОРІ́ВОНЬКА, и, ж.

Пестл. до коро́ва 1.

[Дружки (співають):] Ой дай, мати, масла, Я ж твою корівоньку пасла (М. Кропивницький);

– Корівоньку, корівоньку спершу! Корівоньку, люди добрі! – загукала баба Мокрина .. Від горища до машини було метрів півтора, не більше, та корова .. стрибати не вміє, і за карк її не візьмеш, щоб зсадити вниз (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корівонька — корі́вонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корівонька — -и, ж. Пестл. до корова 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корівонька — Корі́вонька, -ньки, -ньці; -воньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. корівонька — КОРІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до коро́ва 1. [Дружки (співають):] Ой дай, мати, масла, Я ж твою корівоньку пасла (Кроп., II, 1958, 63). Словник української мови в 11 томах
  5. корівонька — Корівонька и корівочка, -ки ж. ум. отъ коро́ва. Словник української мови Грінченка