косарики

КОСА́РИКИ, а, ч.

1. тільки мн. Рід трав'янистих рослин родини півникових з лінійно-мечоподібним листям і квітками різного кольору; гладіолус.

Рід косариків налічує близько 250 видів, з яких 163 походять із південної частини Африки, 10 – з Євразії, 9 ростуть на Мадагаскарі (з наук.-попул. літ.).

2. Квітка цієї рослини.

Косарики активно використовують в букетній індустрії (із журн.).

3. Те саме, що соки́рки.

Поле на землі з пшеницями та житами саме у красуванні, і межі, зарощені шпоришем, косариками, молочаєм, безсмертником, і чепчиком, і звіробоєм, були такі спокійні і несхвильовані (Т. Осьмачка);

Лежить командир, а кров його яскраво червонить зелену траву та бузкові косарики (М. Стельмах);

Степура розморено сидить біля окопу, курить. Оці будяки, та сині косарики, та собача рожа – це все друзі його дитинства (О. Гончар).