1. Словник української мови у 20 томах

косичити

КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що, розм.

Те саме, що закві́тчувати.

Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (М. Коцюбинський);

Батько брав нас на прохід до лісу, збирати ягоди. Він косичив нам волосся сойчиними голубими перами (Віра Вовк);

* Образно. Вийде сонце і довше постоїть над землею .. Ліси косичить, .. хором могутнім несеться клич: – Весна! Весна! (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косичити — коси́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. косичити — -чу, -чиш, недок., перех., розм. Те саме, що заквітчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косичити — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)... Словник синонімів української мови
  4. косичити — КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що закві́тчувати. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Коцюб., II, 1955,307); *Образно. Вийде сонце і довше постоїть над землею.. Ліси косичить, .. Словник української мови в 11 томах
  5. косичити — Косичити, -чу, -чиш гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех. Словник української мови Грінченка