космополіс

КОСМОПО́ЛІС, у, ч.

1. філос. У стоїків – єдина світова держава.

Постання космополісу за стоїками повинно відбутися після всіх необхідних інтеграційних процесів (з наук. літ.);

На думку стоїків, світ незмінний, але його можна покращувати. Вони створили теорію космополісу – світової держави, у якій усі люди мають рівні права (з навч. літ.).

2. перен. Велике місто, у якому проживають представники різних культур і традицій.

Нью-Йорк можна вважати справжнім космополісом: населення міста становить 8,4 млн мешканців (із журн.).