космополіт
КОСМОПОЛІ́Т, а, ч.
1. Прибічник космополітизму (у 1 знач.).
Таку стару історичну пам'ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (І. Франко);
Космополіти .. заперечували самобутність української мови (М. Рильський);
Позанаціональна людина – .. потенційний зрадник.., готовий до паразитування в лоні будь-якого народу. Що може створити космополіт? Якою мовою? Для кого? (О. Бердник);
– Я взагалі-то не космополіт, але я зрозумів тут таку річ: насправді простір не поділяється на свій або чужий, простір буває або вільний, або контрольований (С. Жадан).
2. біол. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі; протилежне ендем.
Космополіти, поширення яких зумовлене діяльністю людини, переживають несприятливі умови довкілля в спеціальних господарських будівлях (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- космополіт — космополі́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- космополіт — -а, ч. 1》 Прибічник космополітизму. 2》 спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- космополіт — Світянець, безбатченко, гуляйсвіт Словник чужослів Павло Штепа
- космополіт — космополі́т (від грец. κοσμοπολίτης – громадянин світу) 1. Прихильник космополітизму. Людина, позбавлена почуття патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові. 2. біол. Рослина й тварина, поширені в усіх частинах земної кулі. Словник іншомовних слів Мельничука
- космополіт — Космополі́т, -та; -лі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- космополіт — КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму. Таку стару історичну пам’ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (Фр., III, 1950, 116); Космополіти.. Словник української мови в 11 томах
- космополіт — рос. космополит людина нізвідки, позбавлена почуття патріотизму, байдужа до інтересів батьківщини. Eкономічна енциклопедія