1. Словник української мови в 11 томах

космополіт

КОСМОПОЛІ́Т, а, ч.

1. Прибічник космополітизму.

Таку стару історичну пам’ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (Фр., III, 1950, 116);

Космополіти.. заперечували самобутність української мови (Рильський, III, 1956, 63).

2. спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі.

Різна фауна й флора буває не тільки в теплих морях, але й в арктичних, отже, і тварини, що живуть на значних глибинах, бувають космополітами (Курс заг. геол., 1947, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. космополіт — космополі́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. космополіт — -а, ч. 1》 Прибічник космополітизму. 2》 спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. космополіт — Світянець, безбатченко, гуляйсвіт Словник чужослів Павло Штепа
  4. космополіт — КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму (у 1 знач.). Таку стару історичну пам'ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (І. Франко); Космополіти .. заперечували самобутність української мови (М. Словник української мови у 20 томах
  5. космополіт — космополі́т (від грец. κοσμοπολίτης – громадянин світу) 1. Прихильник космополітизму. Людина, позбавлена почуття патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові. 2. біол. Рослина й тварина, поширені в усіх частинах земної кулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. космополіт — Космополі́т, -та; -лі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. космополіт — рос. космополит людина нізвідки, позбавлена почуття патріотизму, байдужа до інтересів батьківщини. Eкономічна енциклопедія