1. Словник української мови у 20 томах

косоокість

КОСОО́КІСТЬ, кості, ж.

Вада зору – неоднакова спрямованість зіниць; зизоокість.

Пам'ятає [Сарона] біле, як тісто, обличчя бібліотекарки дитячого зросту із опухлими ногами і дуже виразною косоокістю (Н. Сняданко);

Ураження або розвиток вторинного дислокаційно-стовбурового синдрому за умови набряку мозку супроводжується косоокістю (з наук. літ.);

Косоокість позначається на розвитку дітей, обмежує професіональні можливості дорослих (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косоокість — косоо́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. косоокість — -кості, ж. Вада зору – неоднакова спрямованість зіниць; зизоокість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косоокість — Розлад координованого руху очей, коли одне око скероване на предмет, а друге відхиляється у напрямку скроні (к. розбіжна) або носа (к. збіжна). Універсальний словник-енциклопедія
  4. косоокість — КОСОО́КІСТЬ (вада зору — неоднакова спрямованість зіниць), РОЗКО́СІСТЬ, РОЗКО́СИНА, СТРАБІ́ЗМ мед., ЗИЗОО́КІСТЬ діал., ЗИЗ діал. Косоокість багато хто вважає лише косметичним недоліком. Але це не так. Словник синонімів української мови
  5. косоокість — КОСОО́КІСТЬ, кості, ж. Вада зору — неоднакова спрямованість зіниць; зизоокі сть. Великим розділом роботи інституту (очних хвороб) є лікування косоокості у дітей (Наука.., 3, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах