косоокий
КОСОО́КИЙ, а, е.
1. Який має косоокість; зизоокий, косий (у 2 знач.).
Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко – Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Панас Мирний);
Гайченко перестав коситись, глянув співбесідникові прямо в очі, і той тільки тепер збагнув, чому Федір Петрович весь час дивився спідлоба – він був косоокий (Ю. Збанацький);
Дядечко Ясь скоса глянув на нього. Та це зовсім не означало недовір'я, просто дядечко Ясь інакше дивитися не міг, бо був косоокий від народження (В. Нестайко);
// у знач. ім. косоо́кий, кого, ч. Людина, яка має косоокість.
Косоокий не міг дивитися прямо, для цього йому треба було повертати голову трохи набік (Б. Харчук).
2. розм. Який має косий розріз очей; косий (у 4 знач.).
Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко);
Завдавав тут спустошення і завойовницький меч Аттіли, який вів косооких гуннів на грабунки степових скотарів (І. Пільгук);
Зайчик косоокий Сіяв лан широкий (М. Стельмах);
Чотири вершники з брунатно-сірими обличчями, косоокі, люті, стоять над ним, щось викрикують незрозумілою мовою (Р. Іваничук).
3. у знач. ім. косоо́кий, кого, ч., розм. Заєць.
Косоокий здивовано повів головою і, ніби неохоче, поплигав у кущі (О. Гончар);
Грабовський ще постояв трохи, чекаючи появи зайця й орла по той бік видолинка, але вони так і не з'явились. Видно, загинув косоокий, і орел смакує свіжину (М. Сиротюк).
Значення в інших словниках
- косоокий — косоо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- косоокий — Зизоокий, зизий, косий. Словник синонімів Караванського
- косоокий — -а, -е. 1》 Який має косоокість; зизий, зизоокий. 2》 розм. Який має косий розріз очей. 3》 у знач. ім. косоокий, кого, ч., розм. Заєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косоокий — Зизий, зизоокий, зизуватий, див. страбізм Словник чужослів Павло Штепа
- косоокий — Ого, ч. Китаєць. Щось у нас з кожним роком все більше косооких, ти помітив? Словник сучасного українського сленгу
- косоокий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
- косоокий — Косоо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- косоокий — КОСОО́КИЙ, а, е. 1. Який має косоокість; зизий, зизоокий. Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко — Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Мирний, І, 1949, 234)... Словник української мови в 11 томах
- косоокий — Косоо́кий, -а, -е Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35. Словник української мови Грінченка