1. Словник української мови в 11 томах

косоокий

КОСОО́КИЙ, а, е.

1. Який має косоокість; зизий, зизоокий.

Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко — Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Мирний, І, 1949, 234);

Гайченко перестав коситись, глянув співбесідникові прямо в очі, і той тільки тепер збагнув, чому Федір Петрович весь час дивився спідлоба — він був косоокий (Збан., Переджнив’я, 1955, 58).

2. розм. Який має косий розріз очей.

Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (Довж., 1,1958, 111);

Зайчик косоокий Сіяв лан широкий (Стельмах, Живі огні, 1954, 31).

3. у знач. ім. косоо́кий, кого, ч., розм. Заєць.

Косоокий здивовано повів головою і, ніби неохоче, поплигав у кущі (Гончар, IV, 1960, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косоокий — косоо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. косоокий — Зизоокий, зизий, косий. Словник синонімів Караванського
  3. косоокий — -а, -е. 1》 Який має косоокість; зизий, зизоокий. 2》 розм. Який має косий розріз очей. 3》 у знач. ім. косоокий, кого, ч., розм. Заєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. косоокий — Зизий, зизоокий, зизуватий, див. страбізм Словник чужослів Павло Штепа
  5. косоокий — КОСОО́КИЙ, а, е. 1. Який має косоокість; зизоокий, косий (у 2 знач.). Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко – Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. косоокий — Ого, ч. Китаєць. Щось у нас з кожним роком все більше косооких, ти помітив? Словник сучасного українського сленгу
  7. косоокий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
  8. косоокий — Косоо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. косоокий — Косоо́кий, -а, -е Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35. Словник української мови Грінченка