костельний
КОСТЕ́ЛЬНИЙ, КОСТЬО́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до костьо́л, косте́л.
На костельній вежі пробив годинник (С. Тудор);
Костьольний дзвін мене збудив сьогодні (Д. Павличко);
Церковні і костьольні дзвони стихли разом. Очищені молитвою прихожани розійшлися по домах (Р. Іваничук);
Як жінка була полька, то брали шлюб і дітей хрестили в костелі. І в костельних книгах ті шлюби і хрестини записували (Н. Сняданко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костельний — косте́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- костельний — див. костьольний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- костельний — КОСТЕ́ЛЬНИЙ див. костьо́льний. Словник української мови в 11 томах
- костельний — Костельний, -а, -е Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19. Словник української мови Грінченка