костолом

КОСТОЛО́М, у, ч., розм.

Народна назва живокосту.

В античні часи коріння костолома широко використовували при лікуванні переломів кісток для кращого їх зрощення (із журн.);

Костолом – медоносна рослина (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костолом — див. жорстокий Словник синонімів Вусика