костолом
КОСТОЛО́М, у, ч., розм.
Народна назва живокосту.
В античні часи коріння костолома широко використовували при лікуванні переломів кісток для кращого їх зрощення (із журн.);
Костолом – медоносна рослина (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костолом — див. жорстокий Словник синонімів Вусика