костолуза
КОСТОЛУ́ЗА, и, ж.
Невеликий співочий птах родини в'юркових із міцним та масивним дзьобом; костогриз, дубоніс.
Дзьоб костолузи пристосований для розгризання кісточок плодових дерев (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костолуза — костолу́за іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- костолуза — -и, ж. Невеликий співочий птах із міцним та масивним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев; костогриз, дубоніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- костолуза — КОСТОЛУ́ЗА (невеликий співочий птах з міцним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев), КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), ДУБОНІ́С. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об'їдають, нехай каня всі гусята поб'є — він ані не бачить, ані не чує нічого (І. Франко). Словник синонімів української мови
- костолуза — КОСТОЛУ́ЗА, и, ж. Невеликий співочий птах із міцним та масивним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев; костогриз, дубоніс. Словник української мови в 11 томах