1. Словник української мови у 20 томах

котеня

КОТЕНЯ́, ня́ти, с.

Маля кішки; кошеня.

Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (І. Нечуй-Левицький);

Коло нього лежала .. кішка з трьома маленькими .. котенятами (Грицько Григоренко);

– Котеня, граючись з клубком, теж накрутить такого з нитками, що не дай Боже! (О. Бердник);

Цей під стелю заввишки велетень нагадував щойно натовчене носом у калюжу котеня, й Доброчинові несподівано стало смішно (І. Білик);

* У порівн. Ночами рідко спить [Грабовський], їсть трошки-трошки, мов котеня, висох на тріску, з кожним днем тане (М. Сиротюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котеня — котеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. котеня — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. котеня — -яти, с. Маля кішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. котеня — КОТЕНЯ́ (мала кішка), КОТЯ́, КОШЕНЯ́. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (І. Нечуй-Левицький); — Зараз ми хоре котя з печі, подивилися йому живчик, — овва, кепсько! (І. Франко); Женя нагадувала мені.. кошеня (Л. Смілянський). Словник синонімів української мови
  5. котеня — Котеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. котеня — КОТЕНЯ́, я́ти, с. Маля кішки. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (Н.-Лев., IV, 1956, 219); Коло нього лежала.. кішка з трьома маленькими.. котенятами (Григ., Вибр., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
  7. котеня — Котеня́, -ня́ти с. = кошеня. Словник української мови Грінченка