котеня

котеня́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котеня — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. котеня — -яти, с. Маля кішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котеня — КОТЕНЯ́, ня́ти, с. Маля кішки; кошеня. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (І. Нечуй-Левицький); Коло нього лежала .. кішка з трьома маленькими .. Словник української мови у 20 томах
  4. котеня — КОТЕНЯ́ (мала кішка), КОТЯ́, КОШЕНЯ́. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (І. Нечуй-Левицький); — Зараз ми хоре котя з печі, подивилися йому живчик, — овва, кепсько! (І. Франко); Женя нагадувала мені.. кошеня (Л. Смілянський). Словник синонімів української мови
  5. котеня — Котеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. котеня — КОТЕНЯ́, я́ти, с. Маля кішки. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (Н.-Лев., IV, 1956, 219); Коло нього лежала.. кішка з трьома маленькими.. котенятами (Григ., Вибр., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
  7. котеня — Котеня́, -ня́ти с. = кошеня. Словник української мови Грінченка