котятко

КОТЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до котя́.

Досталось тоді не одній Мокрині, й не за одні котятка (Панас Мирний);

– Моє котятко все й затонуло в молоці (І. Франко);

* У порівн. Це була примітна пара: високий, ставний, плечистий, запальний князь і невеличка, гарненька, мов котятко, княгиня Ольга (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котятко — котя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. котятко — -а, с. Зменш.-пестл. до котя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котятко — КОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до котя́. Досталось тоді не одній Мокрині, й не за одні котятка (Мирний, II, 1954, 102); — Моє котятко все й затонуло в молоці (Фр., VI, 1951, 142). Словник української мови в 11 томах