котячий
КОТЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до кіт.
Завелось у палаці ціле котяче царство (Панас Мирний);
Раптом чути жалісне котяче нявкання (І. Кочерга);
// Такий, як у кота.
Він сів на лавці .. і водив довкола своїми котячими очима (І. Франко);
Веренчук круто повернувся до неї, ворухнув своїми ріденькими котячими вусами (С. Журахович);
// Вигот. із шкіри, хутра кота.
Він одним рухом руки розперезав .. свій черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (І. Франко).
2. у знач. ім. котя́чі, чих, мн. Родина хижих ссавців, до якої належать кіт, лев, тигр, леопард, рись і т. ін.
Амурські тигри – одні з найбільших у родині котячих (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- котячий — котяча музика (327) <�пол. kocia muzyka — котячий концерт; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- котячий — котя́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- котячий — -а, -е. 1》 Прикм. до кіт 1). || Такий, як у кота. || Вигот. із шкіри, хутра кота. Котяча лапка — багаторічна трава з повзучими пагонами. ** Котяча м'ята — трав'яниста рослина родини губоцвітих. 2》 у знач. ім. котячі, -чих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- котячий — котя́чий: ◊ котя́чою ходою нечутно (ср, ст): Сумерк виповзав з брудних кутів і котячою ходою скрадався вздовж стін (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- котячий — котя́чий конце́рт. Безладні співи, музика. У вуличних збіговищах .. та котячих концертах (Калинович) участі не брав (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- котячий — КОТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кіт 1. Завелось у палаці ціле котяче царство (Мирний, II, 1954, 101); Раптом чути жалісне котяче нявкання. (Коч., II, 1956, 34); // Такий, як у кота. Він сів на лавці.. і водив довкола своїми котячими очима (Фр. Словник української мови в 11 томах
- котячий — Котя́чий, -а, -е Кошачій. Котяча шерстина. Словник української мови Грінченка