кофтинка
КОФТИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кофти́на.
Під ліхтарем .. стояла дівчина .. в білій кофтинці – і простоволоса (Ю. Смолич);
Волосся було зав'язане квітчастою хусточкою, рукава легенької кофтинки закачані (В. Собко);
Марта слухняно пішла до хати. Незабаром вийшла в теплій кофтинці і черевиках (В. Малик);
Iноземок я вирiзняв одразу за мiнiмумом макiяжу на обличчi й непоказними кофтинками (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кофтинка — кофти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кофтинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кофтина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кофтинка — КОФТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кофти́на. Під ліхтарем.. стояла дівчина.. в білій кофтинці — і простоволоса (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 70); Оцю спідничку.. одягне і квітчасту кофтинку (Собко, Матв. затока, 1962, 52). Словник української мови в 11 томах