кофточка
КО́ФТОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ко́фта 1.
На Галецькій .. була .. чистенька чорна кофточка (І. Нечуй-Левицький);
Вона раптом оглянулась довкола саду і витягла з-за кофточки папірець (Л. Смілянський);
Оленка .. була одягнена картинно: жовта атласна кофточка, чобітки на високому підборі, світлий фартушок і квітчаста штапельна косинка (М. Циба);
– У Ризi можете дiстати для жiнки й дочки гарнi кофточки, для себе – пошити чудовий костюм (О. Чорногуз);
Вона вже забула, коли собі кофточку нову купляла! Все – в заштопаному та перелицьованому (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кофточка — ко́фточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кофточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кофта 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кофточка — КО́ФТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́фта 1. На Галецькій.. була.. чистенька чорна кофточка (Н.-Лев., IV, 1956, 309); Вона раптом оглянулась довкола саду і витягла з-за кофточки папірець (Сміл., Сашко, 1957, 47). Словник української мови в 11 томах