1. Словник української мови у 20 томах

коханок

КОХА́НОК, нка, ч., розм.

Те саме, що коха́нець 1, 2.

Смутний вечір, смутний ранок: Десь поїхав мій коханок (з народної пісні);

Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Л. Мартович);

– І муж, і коханок так її люблять і так шанують, що хоч і довго жили з нею, а вже не впізнають її (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Мала нахил до гістеричности [істеричності].. Вона могла летіти за своїм коханком до Каїра, .. гірко плакати, писати розпачливі листи і благати ласки (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коханок — коха́нок іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. коханок — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. коханок — -нка, ч., розм. Те саме, що коханець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коханок — КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Словник синонімів української мови
  5. коханок — КОХА́НОК, нка, ч., розм. Те саме, що коха́нець. Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Март., Тв., 1954, 283); Смутний вечір, смутний ранок: Десь поїхав мій коханок (Укр.. лір. пісні, 1958, 471). Словник української мови в 11 томах
  6. коханок — Коханок, -нка м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. Стор. І. 35. І сама тобі коханка передам. Сніп. 63. ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили. Мил. 120. Словник української мови Грінченка