1. Словник української мови у 20 томах

кочегарка

КОЧЕГА́РКА, и, ж., техн.

Приміщення, де містяться печі парових казанів.

Лагодили каюти і камбуз, наводили порядок у машинному відділі та в кочегарці (М. Трублаїні);

Кілька ранків я крадькома приходив на подвір'я кочегарки (Л. Смілянський);

Від нестачі води ледь не вибухнули котли в кочегарці. Добре, що вчасно прибіг двірник (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочегарка — правильніше: кочегарня «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кочегарка — кочега́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. кочегарка — -и, ж., тех. Приміщення, де містяться печі парових котлів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кочегарка — Паливня, пальня Словник чужослів Павло Штепа
  5. кочегарка — КОЧЕГА́РКА, и, ж., техн. Приміщення, де містяться печі парових казанів. Лагодили каюти і камбуз, наводили порядок у машинному відділі та в кочегарці (Трубл., Лахтак, 1953, 186); Кілька ранків я крадькома приходив на подвір’я кочегарки (Сміл., Сашко, 1954, 70). Словник української мови в 11 томах