кочеток

КОЧЕТО́К, тка́, ч.

Зменш. до ко́чет.

– Та воно можна й до Прорізі, – вставляючи весло в кочеток, роздумливо мовив дід Петро (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me