кочівницький
КОЧІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до кочівни́цтво.
Кочівницький спосіб життя племені привів його на придніпрянські землі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кочівницький — кочівни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- кочівницький — -а, -е. Прикм. до кочівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кочівницький — КОЧІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до кочівни́к. Кочівницька орда. Словник української мови в 11 томах