кочівницький

КОЧІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до кочівни́цтво.

Кочівницький спосіб життя племені привів його на придніпрянські землі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочівницький — кочівни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кочівницький — -а, -е. Прикм. до кочівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочівницький — КОЧІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до кочівни́к. Кочівницька орда. Словник української мови в 11 томах