кошмарний

КОШМА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до кошма́р 1.

Усе це майнуло одне за одним у свідомості юнака... Чи то була вже не свідомість, а божевільне, кошмарне марення? (В. Владко);

Що це з ним сьогоднi? Говорить нiби в мареннi, нiби кошмарне сновидiння якесь розказує... (О. Гончар);

Отямившись, я спершу був подумав, що все ще сплю й бачу кошмарний сон (О. Авраменко, В. Авраменко);

* Образно. Туманіють під місяцем кострубаті будяки, раз по раз кидаються .. од свого кошмарного сну (С. Васильченко).

2. перен., розм. Дуже поганий, жахливий, огидний.

Ті дні кошмарними були, був наступ дикий і невпинний (В. Сосюра);

Їх владно захопила романтика зоряного світу, неосяжні для свідомості відстані, приголомшуючі пригоди на страшних планетах, поєдинки з кошмарними потворами (О. Бердник);

Уяви собі ту автостанцію – кошмарний котел, долину сліз і скреготу зубовного, переповнену всяким заробітчанським людом, усі з незліченними торбами (Ю. Андрухович).

3. перен., розм. Який має вищий ступінь прояву, більший за міру, норму (перев. про щось погане, неприємне).

В рівчаку піднявся кошмарний, повний непотрібної ненависті, страху, безпорадності гомін (В. Винниченко);

Кошмарну ціну заплатив польський народ за два десятиріччя панування поміщиків і шляхти (П. Козланюк).