1. Словник української мови у 20 томах

кошовий

КОШОВИ́Й, а, е, іст.

1. Прикм. до кіш² 1, 2.

[2-й вартовий:] Щоб сонця я не вздрiв, коли я сам вiзьму або кому дозволю взять хоч шаг один iз грошей кошових (І. Карпенко-Карий);

Усі побачили високу постать із лискучою головою та довгим чубом оселедця над чолом. То був луганський кошовий князь Годечан (І. Білик).

2. у знач. ім. кошови́й, во́го, ч. Отаман козаків на Запорізькій Січі.

У неділю вранці-рано Синє море грало, Товариство кошового На раді прохало (Т. Шевченко);

Хлопець знав уже, що паланкою в Січі звався будинок, де жив кошовий з старшиною (А. Кащенко);

Останній кошовий запорозький Петро Калнишевський .. був чоловік дуже розважний і обережний (М. Грушевський);

Стояв кошовий і дивився на своє військо, як на розбурхане море (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кошовий — Кошови́й прізвище Орфографічний словник української мови
  2. кошовий — див. ОТАМАН. Словник синонімів Караванського
  3. кошовий — [кошовий] м. (на) -вому/-шоув'ім, мн. -шоув'і Орфоепічний словник української мови
  4. кошовий — -а, -е, іст. 1》 Прикм. до кіш II 1), 2). Кошовий отаман. 2》 у знач. ім. кошовий, -вого, ч. Вождь, отаман козаків на Запорізькій Січі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кошовий — Кошови́й, -во́го; -шові́, -ви́х; імен. кошови́й, -ва́, -ве́; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кошовий — КОШОВИ́Й, а, е, іст. 1. Прикм. до кіш² 1, 2. Кошовий отаман. 2. у знач. ім. кошови́й, во́го, ч. Вождь, отаман козаків на Запорізькій Січі. У неділю вранці-рано Синє море грало, Товариство кошового Нараді прохало (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. кошовий — Кошови́й, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602. Словник української мови Грінченка