1. Словник української мови у 20 томах

кошт

КОШТ див. ко́шти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кошт — кошт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кошт — Кошт. 1. Вартість. Сівачка 17-рядкова, на прим[ір] “КолюмбіяДріль", коштує646корон, а може бути на 12-15 літ. [...] Річний кошт сівачки є такий: сплата (амортизация) машини — 40 К 60 с. ; чинш-16 К15 с. ; ризико 1 і nie проц від 646 — 9 К... Українська літературна мова на Буковині
  3. кошт — ФР. видаток, витрата, вартість; (власний) рахунок; (державний) утримання, забезпечення; мн. КОШТИ, гроші, фінанси, фонди, капітал; пр. КОШТОМ, КОШТАМИ, (чиїм|и|) на кошт чий, за рахунок чий, (- видання) накладом. Словник синонімів Караванського
  4. кошт — див. гроші Словник синонімів Вусика
  5. кошт — кошт: ◊ ви́провадитися < своїм > вла́сним коштом → випровадитися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кошт — Кошт, ко́шту; ко́шти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кошт — КОШТ див. ко́шти. Словник української мови в 11 томах
  8. кошт — Кошт, -ту м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311. Словник української мови Грінченка