кошт
КОШТ див. ко́шти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошт — кошт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошт — Кошт. 1. Вартість. Сівачка 17-рядкова, на прим[ір] “КолюмбіяДріль", коштує646корон, а може бути на 12-15 літ. [...] Річний кошт сівачки є такий: сплата (амортизация) машини — 40 К 60 с. ; чинш-16 К15 с. ; ризико 1 і nie проц від 646 — 9 К... Українська літературна мова на Буковині
- кошт — ФР. видаток, витрата, вартість; (власний) рахунок; (державний) утримання, забезпечення; мн. КОШТИ, гроші, фінанси, фонди, капітал; пр. КОШТОМ, КОШТАМИ, (чиїм|и|) на кошт чий, за рахунок чий, (- видання) накладом. Словник синонімів Караванського
- кошт — див. гроші Словник синонімів Вусика
- кошт — КОШТ див. ко́шти. Словник української мови у 20 томах
- кошт — кошт: ◊ ви́провадитися < своїм > вла́сним коштом → випровадитися Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кошт — Кошт, ко́шту; ко́шти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошт — Кошт, -ту м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311. Словник української мови Грінченка