кояр
КОЯ́Р, а́, ч., заст.
Попона.
Данило Галицький першим увів личини і шкіряні кояри для захисту коней, запозичивши їх від монголів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кояр — Попона Словник застарілих та маловживаних слів