коїти

КО́ЇТИ, ко́ю, ко́їш, недок., що.

Робити, чинити що-небудь перев. недобре.

Не знаю, мій друже, Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Т. Шевченко);

– Знай, що коли ти Гаїнку займеш або що проти Зінька коїтимеш, то .. вижену тебе (Б. Грінченко);

Спочатку я підспівував своїм альтам, та коли вони стали коїти мені всякі прикрощі, я перекинувся до вусатого восьмикласника – баритона, що стояв позад мене (Б. Антоненко-Давидович);

– Біда! Справжня біда! – захрестилася. – Матінко Божа, Пресвята Богородице Пречиста! Заступися за нас, грішних рабів твоїх... Не відаємо, що коїмо... Не відаємо... (Люко Дашвар);

* Образно. Ой, доле, доле, що з людьми ти коїш? (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

коїти — ко́їти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
коїти — (прв. недобре) чинити, творити, витворяти, витівати, виробляти. Словник синонімів Караванського
коїти — див. витівати; діяти; пустувати Словник синонімів Вусика
коїти — кою, коїш, недок., перех. Робити щось недобре; виробляти, чинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
коїти — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
коїти — Ко́їти, ко́ю, ко́їш, ко́їть, ко́ять; не кой, не ко́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коїти — КО́ЇТИ, ко́ю, ко́їш, недок., перех. Робити щось недобре; виробляти, чинити. Не знаю, мій друже. Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Шевч., II, 1953, 252); — Знай, що коли ти Гаїнку займеш або що проти Зінька коїтимеш, то.. вижену тебе (Гр. Словник української мови в 11 томах
коїти — Ко́їти, -ко́ю, -їш гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874. Словник української мови Грінченка