коїтися
КО́ЇТИСЯ, їться, недок.
Відбуватися, діятися (перев. про що-небудь недобре).
Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки .. – Мабуть, уже незабаром кінець віку... Недаром таке на світі коїться (Панас Мирний);
– Чому нічого не говориш? Що знов у тобі коїться? – питає тітка. – Ходиш, якби тобі душу трійлом замулило, очі горять лиховісне. Ой, не гріши, небого, не гріши, не гріши! (О. Кобилянська);
Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець);
Сусіди намагалися зазирнути через тин у подвір'я Василя Дем'яновича, дізнатися, що там коїться (Ю. Мокрієв);
На верхньому Дунаї, власне, між витоками сієї річки та річки Райни, де починається земля латинців, коїлося недобре (І. Білик);
Щось дивне коїлося в природі. Сутінь то згущувалася, то враз світлішала, набираючи жовтогарячого кольору (В. Шкляр).
Значення в інших словниках
- коїтися — ко́їтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- коїтися — [койітиес'а] койіц':а, койац':а Орфоепічний словник української мови
- коїтися — -їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре). Великий тлумачний словник сучасної мови
- коїтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- коїтися — КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре). Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки.. Словник української мови в 11 томах
- коїтися — Ко́їтися, -їться гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ. Словник української мови Грінченка