коїтус

КО́ЇТУС, у, ч., фізл.

Статевий акт.

Продовжувала Майя, сміючись, .. – ніякого кохання нема, а єсть тільки потяг до коїтусу (М. Хвильовий);

– Він питає, чи відбувся коїтус, – пояснив Гриць (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коїтус — ко́їтус іменник чоловічого роду статевий акт Орфографічний словник української мови