1. Словник української мови в 11 томах

коїтися

КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре).

Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки.. — Мабуть, уже незабаром кінець віку… Недаром таке на світі коїться (Мирний, І, 1949, 326);

Сусіди намагалися зазирнути через тин у подвір’я Василя Дем’яновича, дізнатися, що там коїться (Мокр., Сто.., 1961, 113);

Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (Чорн., Пісні.., 1958, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коїтися — ко́їтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коїтися — [койітиес'а] койіц':а, койац':а Орфоепічний словник української мови
  3. коїтися — -їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коїтися — КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Відбуватися, діятися (перев. про що-небудь недобре). Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки .. – Мабуть, уже незабаром кінець віку... Недаром таке на світі коїться (Панас Мирний); – Чому нічого не говориш?... Словник української мови у 20 томах
  5. коїтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  6. коїтися — Ко́їтися, -їться гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ. Словник української мови Грінченка