1. Словник української мови у 20 томах

краватка

КРАВА́ТКА, и, ж.

Те саме, що га́лстук.

Йшли .. похмурі робітники, і їх суворість наче замикали чорні костюми аж до краваток з крепу (М. Коцюбинський);

Соня зняла дбайливо з шиї червону краватку (С. Васильченко);

Довго стояв [Іван] перед дзеркалом, вив'язуючи краватку (М. Зарудний);

Я озирнулася й побачила в дверях бібліотеки незнайомого чоловіка, одягненого в елегантний сірий костюм із краваткою на золотій шпильці (О. Авраменко, В. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краватка — крава́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. краватка — [краватка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. краватка — -и, ж. Зав'язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. краватка — Комірівець, див. галстук, папільйон Словник чужослів Павло Штепа
  5. краватка — крава́тка 1. галстук (м, ср, ст): Примикав очі, натирав їх долонями й морщив чоло. Зашморгнутий краваткою ковнірець підлазив під самі вуха й давив горло. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. краватка — КРАВА́ТКА (зав'язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси), ГА́ЛСТУК, САМОВ'Я́З, МЕТЕ́ЛИК розм. (така прикраса у вигляді банта). Входить Печений. На ньому легенький чесучевий піджак. При краватці (О. Словник синонімів української мови
  7. краватка — Крава́тка, -тки, -тці; -ва́тки, -ва́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. краватка — КРАВА́ТКА, и, ж. Зав’язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси. Йшли.. похмурі робітники, і їх суворість наче замикали чорні костюми аж до краваток з крепу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах