крайкування

КРАЙКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. крайкува́ти.

Технологія крайкування металу залежить від його товщини, марки, щільності і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

Крайкування меблів слід проводити до їх монтування (з навч. літ.);

Найпоширенішим у сучасній меблевій індустрії способом захисту матеріалу є крайкування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me