крайкування
КРАЙКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. крайкува́ти.
Технологія крайкування металу залежить від його товщини, марки, щільності і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
Крайкування меблів слід проводити до їх монтування (з навч. літ.);
Найпоширенішим у сучасній меблевій індустрії способом захисту матеріалу є крайкування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me