крайкувати

КРАЙКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Наклеювати крайку на деревностружкові плити.

Крайкувати окремі види плит досить важко (з газ.).

2. техн. Зміцнювати край чого-небудь за допомогою спеціальної речовини.

Крайкувати метал;

Крайкувати сталь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me