крайкувати
КРАЙКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Наклеювати крайку на деревностружкові плити.
Крайкувати окремі види плит досить важко (з газ.).
2. техн. Зміцнювати край чого-небудь за допомогою спеціальної речовини.
Крайкувати метал;
Крайкувати сталь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me