1. Словник української мови у 20 томах

крамарка

КРА́МА́РКА, и, ж.

Жін. до кра́ма́р.

Вже стояли .. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний);

Було [Охрім Шеляха] прибере свою молоду жінку, мов тую крамарку багату (Марко Вовчок);

Сердита Стручиха була така добра проти цієї худої, як суха тараня, носатої, рудої крамарки, розпаленої заздрістю й невірою до чоловіка (Б. Грінченко);

Приїсться садовина, заманеться цукру чи булки – то є на світі ще крамарка Мелашка (С. Васильченко);

Грудаста крамарка у білій свиті кидала на неї недобрі позирки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крамарка — кра́ма́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. крамарка — -и, ж. Жін. до крамар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамарка — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  4. крамарка — Кра́ма́рка, -рки, -рці; -ма́рки, -ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. крамарка — КРА́МА́РКА, и, ж. Жін. до кра́ма́р. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Мирний, І, 1954, 45); Приїсться садовина, заманеться цукру чи булки — то є на світі ще крамарка Мелашка (Вас., І, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах