крамарня
КРАМА́РНЯ, і, ж., заст.
Крамниця, лавка.
Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. – Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя (Панас Мирний);
Кооперативна крамарня будувалася, щоб збити ціни по лихварях, та й щоб громада мала зиск з торгівлі, не самі тільки зайди (І. Чендей);
– Торгуєш у крамарні, торгуй, а за позичку не лазь. Попадешся вдруге, не так погомонимо (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me