1. Словник української мови у 20 томах

крамувати

КРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., чим і без дод., заст.

Те саме, що торгува́ти.

Княже Дмитро, пан Корецький, Чи воюєш, чи крамуєш, Чи нашого Царигорода розглядаєш? (з думи);

Приїхала Галя крамом крамувати (П. Чубинський);

[Кирило:] Він, кинувши писарство, крамує (Панас Мирний);

Ти заспівай.., Як братом брат крамує без сорому (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крамувати — крамува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крамувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що торгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамувати — ТОРГУВА́ТИ (провадити торгівлю), КРАМАРЮВА́ТИ, КРАМУВА́ТИ, ПЕРЕПРО́ДУВАТИ (ПЕРЕПРОДАВА́ТИ) розм.; ТАНДИТНИКУВА́ТИ заст. (продавати старі носильні речі); ПІДТОРГО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРГО́ВУВАТИ розм. (потроху, дрібним товаром). Почався ярмарок. Словник синонімів української мови
  4. крамувати — КРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що торгува́ти. Приїхала Галя крамом крамувати (Чуб., V, 1874, 912); [Кирило:] Він, кинувши писарство, крамує (Мирний, III, 1954, 70); Ти заспівай.., Як братом брат крамує без сорому (Граб., І, 1959, 261). Словник української мови в 11 томах
  5. крамувати — Крамува́ти, -му́ю, -єш гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Чуб. V. 912. Крамуєш на тисячі. Мир. Пов. II. 71. Словник української мови Грінченка