кран

КРАН¹, а, ч.

Пристрій, прикріплений до водопроводу, газопроводу, якогось резервуару для виливання рідини, випускання газу, перекриття трубопроводу.

Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (І. Нечуй-Левицький);

Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води, і похапцем закрутила колісце (Олесь Досвітній);

Працювала електростанцiя, у кранах появилась вода (Р. Андріяшик);

Він трохи повернув вентиль на мідному крані, і звідти тонкою цівкою полилася вода (О. Авраменко);

Для перекриття газу газогін забезпечений запірними кранами (з навч. літ.);

Перед заміною крана в газопроводі потрібно запалити газ, потім перекрити його краном біля газового лічильника (із журн.).

КРАН², а, ч.

Механізм для підіймання й переміщення вантажів.

Для переміщення дуже важких деталей застосовують мостові крани (з навч. літ.);

Навколо виднілися колосальні підіймальні крани (М. Трублаїні);

Весь величезний берег у високих кранах, а в їхньому чорному лiсi жеврiють, мов червонi велетенськi вогнища, закладенi кораблi (О. Гончар);

Великий кран підняв Голубу Стрілу і поставив її на рейки (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі);

Стріла вежового крана нахиляється над трюмом баржі (з газ.).

△ (1) Ба́штовий кран – установлений на високій металевій опорі механізм для піднімання й переміщення вантажів.

Баштові крани – ці однорукі залізні велетні – подавали бетонні плити кудись під саме небо (М. Руденко);

Муратов ще здаля побачив ліс баштових кранів, стіну, що перегородила Дніпро на всю широчінь (О. Сизоненко);

* Образно. Нарешті увімкнули дня рубильник і краном баштовим підняли сонце (В. Стус);

(2) Підйо́мний кран – вантажопіднімальна машина для підіймання і переміщення вантажів у вертикальному і горизонтальному напрямках.

Ми вдень і вночі власноруч – бо підйомних кранів не було – стягували ті кількатонні верстати (Є. Доломан);

Стріли підйомних кранів переносили грона мішків і бочок з корабельних трюмів на берег (І. Росоховатський);

Під чорним куполом ночі лунали радісні вигуки, сміх, крики матросів, стук і брязкіт підйомних кранів (В. Малик);

* У порівн. Річка тут вузенька, а в Адама ходулі довженні, він стоїть над водою, як підйомний кран (В. Близнець);

Для виплавки й обробки металу потрібні великі верстати і великі підйомні крани, потрібен завод (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кран — кран 1 іменник чоловічого роду трубка з затвором кран 2 іменник чоловічого роду пристрій для підіймання вантажів Орфографічний словник української мови
  2. кран — [кран] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. кран — I -а, ч. 1》 Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу. Кран-дозатор — пристрій для випускання певної кількості якоїсь речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кран — 1. чіп, чопик, чопець, чопок, затулка, затичка, заткало, заткално 2. (будів.) журав, журавель, лисиця, підіймачка, гупля Словник чужослів Павло Штепа
  5. кран — КРАН¹, а, ч. 1. Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуару для виливання рідини, випускання газу. Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах