кран
КРАН¹, а, ч.
Пристрій, прикріплений до водопроводу, газопроводу, якогось резервуару для виливання рідини, випускання газу, перекриття трубопроводу.
Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (І. Нечуй-Левицький);
Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води, і похапцем закрутила колісце (Олесь Досвітній);
Працювала електростанцiя, у кранах появилась вода (Р. Андріяшик);
Він трохи повернув вентиль на мідному крані, і звідти тонкою цівкою полилася вода (О. Авраменко);
Для перекриття газу газогін забезпечений запірними кранами (з навч. літ.);
Перед заміною крана в газопроводі потрібно запалити газ, потім перекрити його краном біля газового лічильника (із журн.).
КРАН², а, ч.
Механізм для підіймання й переміщення вантажів.
Для переміщення дуже важких деталей застосовують мостові крани (з навч. літ.);
Навколо виднілися колосальні підіймальні крани (М. Трублаїні);
Весь величезний берег у високих кранах, а в їхньому чорному лiсi жеврiють, мов червонi велетенськi вогнища, закладенi кораблi (О. Гончар);
Великий кран підняв Голубу Стрілу і поставив її на рейки (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі);
Стріла вежового крана нахиляється над трюмом баржі (з газ.).
△ (1) Ба́штовий кран – установлений на високій металевій опорі механізм для піднімання й переміщення вантажів.
Баштові крани – ці однорукі залізні велетні – подавали бетонні плити кудись під саме небо (М. Руденко);
Муратов ще здаля побачив ліс баштових кранів, стіну, що перегородила Дніпро на всю широчінь (О. Сизоненко);
* Образно. Нарешті увімкнули дня рубильник і краном баштовим підняли сонце (В. Стус);
(2) Підйо́мний кран – вантажопіднімальна машина для підіймання і переміщення вантажів у вертикальному і горизонтальному напрямках.
Ми вдень і вночі власноруч – бо підйомних кранів не було – стягували ті кількатонні верстати (Є. Доломан);
Стріли підйомних кранів переносили грона мішків і бочок з корабельних трюмів на берег (І. Росоховатський);
Під чорним куполом ночі лунали радісні вигуки, сміх, крики матросів, стук і брязкіт підйомних кранів (В. Малик);
* У порівн. Річка тут вузенька, а в Адама ходулі довженні, він стоїть над водою, як підйомний кран (В. Близнець);
Для виплавки й обробки металу потрібні великі верстати і великі підйомні крани, потрібен завод (М. Циба).
Значення в інших словниках
- кран — кран 1 іменник чоловічого роду трубка з затвором кран 2 іменник чоловічого роду пристрій для підіймання вантажів Орфографічний словник української мови
- кран — [кран] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- кран — I -а, ч. 1》 Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу. Кран-дозатор — пристрій для випускання певної кількості якоїсь речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кран — 1. чіп, чопик, чопець, чопок, затулка, затичка, заткало, заткално 2. (будів.) журав, журавель, лисиця, підіймачка, гупля Словник чужослів Павло Штепа
- кран — КРАН¹, а, ч. 1. Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуару для виливання рідини, випускання газу. Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах