кран
1. чіп, чопик, чопець, чопок, затулка, затичка, заткало, заткално
2. (будів.) журав, журавель, лисиця, підіймачка, гупля
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кран — кран 1 іменник чоловічого роду трубка з затвором кран 2 іменник чоловічого роду пристрій для підіймання вантажів Орфографічний словник української мови
- кран — [кран] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- кран — I -а, ч. 1》 Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу. Кран-дозатор — пристрій для випускання певної кількості якоїсь речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кран — КРАН¹, а, ч. Пристрій, прикріплений до водопроводу, газопроводу, якогось резервуару для виливання рідини, випускання газу, перекриття трубопроводу. Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (І. Словник української мови у 20 томах
- кран — КРАН¹, а, ч. 1. Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуару для виливання рідини, випускання газу. Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах