кранти

КРАНТИ́, пред., кому, чому, жарг.

Кінець, загибель кого- або чого-небудь; сумні перспективи для когось; безрадісний кінець чогось.

Як Василь дізнається, будуть кранти і мені, і тобі (С. Процюк);

Вона покидає мене, я повільно сідаю на підлогу під стіною. Невже – кранти? (А. Дністровий);

Між нами повинна бути тільки правда. Інакше – кранти! (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кранти — невідм., у знач. присл., розм. Кінець, загибель; не доводиться очікувати на що-небудь хороше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кранти — присудк. сл. Кінець, тупикова ситуація. Я тебе закопаю! Тобі, мужик, кранти! (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  3. кранти — безос.-пред., кому, чому; крим., мол. Про безрадісний кінець чогось, сумні перспективи для когось; крах, безвихідь. БСРЖ, 289; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 4704. // крим., жрм. Про завершення якоїсь дії; досить. Словник жарґонної лексики української мови