1. Словник жарґонної лексики української мови

кранти

безос.-пред., кому, чому; крим., мол. Про безрадісний кінець чогось, сумні перспективи для когось; крах, безвихідь. БСРЖ, 289; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 4704. // крим., жрм. Про завершення якоїсь дії; досить. А тепер перший раз в житті покохала по-справжньому ще когось і так, поки коса на камінь не найде, або хвороби якоїсь не підчепить, або ще щось її не зупинить! Тому й кажуть: "Людоїдка! Погуляла — і кранти!" (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ЯБМ, 1, 470.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кранти — невідм., у знач. присл., розм. Кінець, загибель; не доводиться очікувати на що-небудь хороше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кранти — КРАНТИ́, пред., кому, чому, жарг. Кінець, загибель кого- або чого-небудь; сумні перспективи для когось; безрадісний кінець чогось. Як Василь дізнається, будуть кранти і мені, і тобі (С. Процюк); Вона покидає мене, я повільно сідаю на підлогу під стіною. Словник української мови у 20 томах
  3. кранти — присудк. сл. Кінець, тупикова ситуація. Я тебе закопаю! Тобі, мужик, кранти! (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу