краска
КРА́СКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що фа́рба 1, 2.
Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Г. Квітка-Основ'яненко);
Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка);
Солом'яні, руді, мутні краски вже осінь пензлем сонця по городі розкидує (Б.-І. Антонич);
– Я берусь, а ви тiльки скажiть, якою краскою значити (В. Винниченко);
На голові старенька фуражка, котрої краску давно вже годі було означити (Г. Хоткевич).
2. Те саме, що рум'я́нець.
Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка);
– Я хотіла перед вами коритися без краски на лиці (О. Кобилянська);
Краска залила хлопцеві щоки (К. Гриб);
Осавул почав наливатися краскою (В. Чемерис).
(1) Кра́ска со́рому – рум'янець, спричинений почуттям сорому.
Своїми дрібними руками [маркіза] затулила своє лице, облите краскою сорому (І. Франко);
По моїм лиці перебігла гаряча краска сорому (О. Кобилянська);
Краска сорому залила обличчя (Ю. Збанацький);
Філіп промовчав, і тільки міцніше обняв дівчину, відчуваючи, як на обличчя йому набігає пекуча краска сорому (О. Авраменко, В. Авраменко).
Значення в інших словниках
- краска — кра́ска іменник жіночого роду рум'янець розм. Орфографічний словник української мови
- краска — Рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба. Словник синонімів Караванського
- краска — -и, ж., розм. Те саме, що рум'янець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- краска — Фарба, барва (обличчя) цера, червінь (сором) паленя, шара, див. колір Словник чужослів Павло Штепа
- краска — кра́ска колір (ст): Довге смаження некорисно впливає на запах і краску конфітури (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- краска — ки́дає / ки́нуло в кра́ску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко). Фразеологічний словник української мови
- краска — РУМ'Я́НЕЦЬ (природний рожевий або червоний колір щік, обличчя), ЧЕ́РВІНЬ, ФА́РБА рідко, ТРОЯ́НДИ поет., КРА́СКА розм., РУМ'Я́НОК розм.; РО́ЗЛИ́В (великий, широкий рум'янець). З села до нас приходили дівчата з густим, мов цвіт, рум'янцем на щоках (М. Словник синонімів української мови
- краска — КРА́СКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що фа́рба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Кв.-Осн., II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Л. Укр., III, 1952, 598). Словник української мови в 11 томах
- краска — Краска, -ки ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Словник української мови Грінченка