1. Словник української мови у 20 томах

красненько

КРАСНЕ́НЬКО, нар.-поет.

Присл. до красне́нький.

Так миленько та красненько в нашій полонині (з народної пісні);

– Дякую, пані! Красненько вам дякую. Ви врятували мене (О. Авраменко);

У світі все таке двояке – пий воду і красненько дякуй, що ти прожив хоч стільки днів (П. Мовчан);

Увійшовши Рінальдо в горницю і побачивши господиню, шанобливо оддав їй чолом і подякував красненько за ласку (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

// Досхочу.

Виплакавшись красненько, всмак, Хима потроху розбирає, про що читає батюшка (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красненько — красне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. красненько — присл., нар.-поет. Підсил. до красно. || Досить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красненько — КРАСНЕ́НЬКО, присл., нар.-поет. Підсил. до кра́сно. Так миленько та красне нько в нашій полонині (Коломийки, 1969, 47); Дякую красненько за ласку; // Досить. Виплакавшись красненько, всмак, Хима потроху розбирає, про що читає батюшка (Коцюб., І, 1955, 88). Словник української мови в 11 томах
  4. красненько — Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. І. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. І. 33. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). ум. красненько, красне́сенько. Словник української мови Грінченка