красноголовець

КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Їстівний гриб з червоною або коричнево-червоною шапинкою; підосичник.

Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Номис);

Ми збирали красноголовці, червонюки, опеньки (Олесь Досвітній);

Грибів хоч косою коси. Є просто гігантські, і боровички, і польські, й красноголовці (Л. Костенко);

Пройшовши ще трохи, весь час підтинаючи то красноголовця, то боровика, а то й білого гриба, Дмитро Іванович наштовхнувся на зелене диво (Ю. Мушкетик);

Ларіон десь надибав красноголовців і солить на зиму (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красноголовець — красноголо́вець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. красноголовець — -вця, ч. Їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ (гриб), ПІДОСИ́ЧНИК, ЧЕРВОНОГОЛО́ВЕЦЬ, ЧЕРВОНЮ́К (ЧЕРВОНЯ́К) діал., КРАСНЮ́К (КРАСНЯ́К) діал., БАГНЮ́К (БАГНЯ́К) діал., ТРЕПЕТЯ́НИК діал., ТРЕПЕТИ́ВЕЦЬ діал., ОСИ́КОВИК рідко. Словник синонімів української мови
  4. красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (Boletus rufus Schaeff.), їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник. Гайку, гайку, дай гриба й бабку!... Словник української мови в 11 томах
  5. красноголовець — Красноголовець, -вця м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340. Словник української мови Грінченка