красноголовець
КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (Boletus rufus Schaeff.), їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник.
Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Номис, 1864, № 340);
Ми збирали красноголовці, червонюки, опеньки (Досв., Вибр., 1959, 56);
*Образно. Ой казали красноголовці. Що ми зроду хлопці… (Чуб., V, 1874, 1183).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- красноголовець — красноголо́вець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- красноголовець — -вця, ч. Їстівний гриб із червоною або жовтогарячою шапкою; підосичник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. Їстівний гриб з червоною або коричнево-червоною шапинкою; підосичник. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Номис); Ми збирали красноголовці, червонюки... Словник української мови у 20 томах
- красноголовець — КРАСНОГОЛО́ВЕЦЬ (гриб), ПІДОСИ́ЧНИК, ЧЕРВОНОГОЛО́ВЕЦЬ, ЧЕРВОНЮ́К (ЧЕРВОНЯ́К) діал., КРАСНЮ́К (КРАСНЯ́К) діал., БАГНЮ́К (БАГНЯ́К) діал., ТРЕПЕТЯ́НИК діал., ТРЕПЕТИ́ВЕЦЬ діал., ОСИ́КОВИК рідко. Словник синонімів української мови
- красноголовець — Красноголовець, -вця м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340. Словник української мови Грінченка