1. Словник української мови у 20 томах

красовитий

КРАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм., рідко.

Те саме, що краси́вий; гарний (у 1 знач.).

Стебло ж оздобиться у колос красовитий І визернить його у млосні літа дні (М. Зеров);

І такої, як ти, Красовитої дівчини, .. в світі ніде не знайти (І. Вирган);

Красний козак і з себе красовитий – хоч і заріс .. бородою! (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красовитий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  2. красовитий — КРАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що га́рний 1. В нас народ — дозрілий, красовитий — світлим шляхом Леніна іде (Тич., Комунізму далі.., 1961, 7); І такої, як ти, Красовитої дівчини, .. в світі ніде не знайти (Вирган, В розп. літа, 1959, 48). Словник української мови в 11 томах
  3. красовитий — Красови́тий, -а, -е Красивый. Удовине личко красовите. МВ. ІІ. 146. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита! Мет. 122. Словник української мови Грінченка