красоля
КРАСО́ЛЯ, і, ж.
Однорічна декоративна рослина родини красолевих з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (перев. жовтогарячого) кольору; настурція.
Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов);
У городі і в саду ясніли свіжі, живучі осінні квіти: .. палка красоля, гвоздики, .. королевий цвіт (С. Васильченко);
Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля (А. Шиян);
Вона [Земля] славно думає півоніями й красолею, ружами й чорнобривцями (Є. Гуцало);
Хата розкривалася, неначе квітка нічної красолі (В. Дрозд);
Красоля цвіте в травні-вересні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- красоля — красо́ля іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- красоля — -і, ж. Однорічна декоративна рослина з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (перев. жовтогарячого) кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- красоля — КРАСО́ЛЯ бот., НАСТУ́РЦІЯ. Порозцвітали гарно квіти: Нагідки, красолі і мачок (Л. Глібов); Перед хатинками, врослими від старості в землю, з'явилися мальви і настурції (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
- красоля — КРАСО́ЛЯ, і, ж. (Tropaeolum L.). Однорічна декоративна рослина з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (переважно жовтогарячого) кольору. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- красоля — Красо́ля, -лі ж. раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб. Словник української мови Грінченка