красота

КРАСОТА́, и́, ж., розм.

Те саме, що краса́ 1, 3.

Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє (Л. Глібов);

Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота! (Т. Шевченко);

Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав (М. Зеров);

Дівчина не здатна зрозуміти красоти полювання! (В. Владко);

Висохлі створіння рухалися, мов паралітики на морозі, притому в них вистачало сил обмінюватися захопленими репліками про довколишні красоти й дивовижну свіжість повітря (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красота — красота́ іменник жіночого роду краса * Але: дві, три, чотири красоти́ Орфографічний словник української мови
  2. красота — див. краса Словник синонімів Вусика
  3. красота — -и, ж. Те саме, що краса 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красота — див. красивість хохл. (красота) краса Словник чужослів Павло Штепа
  5. красота — КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!... Словник синонімів української мови
  6. красота — КРАСОТА́, и́, ж. Те саме, що краса́ 1, 3. Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє (Гл., Вибр., 1951, 178); Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. красота — Красота, -ти ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч. Словник української мови Грінченка